сонцесяйно

СОНЦЕСЯ́ЙНО, поет. Присл. до сонцеся́йний.

Небо над головою стало знову сонцесяйно блакитним (Собко, Справа.., 1959, 120).

Значення в інших словниках

1. сонцесяйно — сонцеся́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сонцесяйно — поет. Присл. до сонцесяйний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сонцесяйно — СОНЦЕСЯ́ЙНО, поет. Присл. до сонцеся́йний. Небо над головою стало знову сонцесяйно блакитним (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах