сопілочка

СОПІ́ЛОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до сопі́лка.

Грав би на сопілочці вербовій Тужливу ту мелодію без слів, Що грає вітер в гущі смерековій (І. Франко);

Маленька сопілочка й тепер, як і колись, залишається улюбленим інструментом українського народу (з наук. літ.);

* У порівн. Як зведе [Оксана] пісеньок, .. так як та сопілочка або тихесенький дзвоник... (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. сопілочка — сопі́лочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сопі́лочки  Орфографічний словник української мови
2. сопілочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сопілка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сопілочка — СОПІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сопі́лка. Грав би на сопілочці вербовій Тужливу ту мелодію без слів, Що грає вітер в гущі смерековій (Фр.  Словник української мови в 11 томах