сопілочка

СОПІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сопі́лка.

Грав би на сопілочці вербовій Тужливу ту мелодію без слів, Що грає вітер в гущі смерековій (Фр., XIII, 1954, 415);

Маленька сопілочка й тепер, як і колись, залишається улюбленим інструментом українського народу (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 31);

*У порівн. Як зведе [Оксана] пісеньок,.. так як та сопілочка або тихесенький дзвоник… (Кв.-Осн., II, 1956, 426).

Значення в інших словниках

1. сопілочка — сопі́лочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сопі́лочки  Орфографічний словник української мови
2. сопілочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сопілка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сопілочка — СОПІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сопі́лка. Грав би на сопілочці вербовій Тужливу ту мелодію без слів, Що грає вітер в гущі смерековій (І. Франко); Маленька сопілочка й тепер, як і колись, залишається улюбленим інструментом українського народу (з наук.  Словник української мови у 20 томах