сопілчина

СОПІЛЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що сопі́лка.

[Юрасик:] Вийму сопілчину І «ластівку» заграю для почину (Воронько, Казка.., 1957, 35).

Значення в інших словниках

1. сопілчина — сопілчи́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. сопілчина — -и, ж., розм. Те саме, що сопілка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сопілчина — СОПІЛЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що сопі́лка. [Юрасик:] Вийму сопілчину І “ластівку” заграю для почину (П. Воронько).  Словник української мови у 20 томах