сопіння

СОПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. сопі́ти, сопти́ і звуки, утворювані цією дією.

З-під білих ряден почулося сонне сопіння (Коцюб., І, 1955, 241);

Верхівці женуть до Перекопу череди волів, всю ніч над степом — зляски [ляски] батогів, важке сопіння худоби (Гончар, II, 1959, 81);

Із станції Підзамче доносяться важкі удари заліза, дзенькіт буферів, задихане сопіння паровозів (Цюпа, Назустріч.., 1958, 272).

Значення в інших словниках

1. сопіння — сопі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сопіння — -я, с. Дія за знач. сопіти, сопти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сопіння — СОПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. сопі́ти, сопти́ і звуки, утворювані цією дією. З-під білих ряден почулося сонне сопіння (М. Коцюбинський); Верхівці женуть до Перекопу череди волів, всю ніч над степом – зляски [ляски] батогів, важке сопіння худоби (О.  Словник української мови у 20 томах