сопіння

СОПІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. сопі́ти, сопти́ і звуки, утворювані цією дією.

З-під білих ряден почулося сонне сопіння (М. Коцюбинський);

Верхівці женуть до Перекопу череди волів, всю ніч над степом – зляски [ляски] батогів, важке сопіння худоби (О. Гончар);

Із станції Підзамче доносяться важкі удари заліза, дзенькіт буферів, задихане сопіння паровозів (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. сопіння — сопі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сопіння — -я, с. Дія за знач. сопіти, сопти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сопіння — СОПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. сопі́ти, сопти́ і звуки, утворювані цією дією. З-під білих ряден почулося сонне сопіння (Коцюб., І, 1955, 241); Верхівці женуть до Перекопу череди волів, всю ніч над степом — зляски [ляски] батогів...  Словник української мови в 11 томах