сопіт
СО́ПІТ, у, ч.
Те саме, що сопі́ння.
– І ніщо, – відповів сотник. – Ніщо... Його брови підлізли вгору, уста скривилися жалісно, а з грудей добулося те саме зітхання, що нагадувало сопіт ковальського мішка (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)