сопіти

СОПІ́ТИ, плю́, пе́ш; мн. сопля́ть; і СОПТИ́, пу́, пе́ш; мин. ч. сіп, сопла́, ло́; недок.

1. Важко дихаючи, перев. носом, видавати звуки з присвистом.

Деякі так так хлеснули, Що де упали – там заснули, Сопли, харчали і хропли (І. Котляревський);

Бондаренко мовчки місив сніг ногами в драних чоботях і важко сопів носом (А. Головко);

Трохим почав важко сопти, жили йому понапиналися на висках (В. Винниченко);

Скриплять гарби, цьвохкають батоги, сопуть коні (Григорій Тютюнник);

// безос. Видавати звуки з присвистом (при нежиті, застуді).

Кашель угамувався, хоч у грудях все-таки сопло, хрипіло (Панас Мирний).

2. Діючи, працюючи, утворювати звуки з присвистом (про пристрій, машину і т. ін.).

У кузні коваля нічого не змінилося. Так само сопів міх, гримав клевець (Н. Кобринська);

Пускаючи жемчужну слину піни, Сопуть буксири (І. Вирган);

Важко сопучи та чмихаючи, він [паровоз] ледь-ледь тягнув за собою кілька .. вагонів (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. сопіти — сопі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сопіти — Посапувати, с. сапати, (важко) дихати, с. сопти, як ковальський міх, п! ЧМИХАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. сопіти — -плю, -пеш; мн. соплять і сопти, -пу, -пеш; мин. ч. сіп, сопла, -ло; недок. Важко дихаючи, перев. носом, видавати звуки з присвистом. || безос. Видавати звуки з присвистом (у горлі, грудях при хворобі). || перен. Діючи, працюючи, утворювати звуки з присвистом (про пристрій, машину і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сопіти — Сапати, сапнути, сапанути, висапувати, висапати, зісапувати, зісапати, посапувати, посапати  Словник чужослів Павло Штепа
5. сопіти — ПИ́ХКАТИ (уривчасто дихати від надмірних зусиль, видаючи характерні звуки), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИ підсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИ підсил., ПУ́ХКАТИ рідше; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИ діал. (з присвистом випускаючи повітря через ніс). — Док.  Словник синонімів української мови
6. сопіти — Сопі́ти, соплю́, -пи́ш, -пля́ть; сопі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сопіти — СОПІ́ТИ, плю́, пе́ш; мн. сопля́ть; і СОПТИ́, пу́, пе́ш; мин. ч. сіп, сопла́, ло́; недок. Важко дихаючи, перев. носом, видавати звуки з присвистом. Деякі так так хлеснули, Що де упали — там заснули, Сопли, харчали і хропли (Котл.  Словник української мови в 11 томах