сопіти

сопі́ти

-плю, -пеш; мн. соплять і сопти, -пу, -пеш; мин. ч. сіп, сопла, -ло; недок.

Важко дихаючи, перев. носом, видавати звуки з присвистом.

|| безос. Видавати звуки з присвистом (у горлі, грудях при хворобі).

|| перен. Діючи, працюючи, утворювати звуки з присвистом (про пристрій, машину і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. сопіти — сопі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сопіти — Посапувати, с. сапати, (важко) дихати, с. сопти, як ковальський міх, п! ЧМИХАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. сопіти — Сапати, сапнути, сапанути, висапувати, висапати, зісапувати, зісапати, посапувати, посапати  Словник чужослів Павло Штепа
4. сопіти — СОПІ́ТИ, плю́, пе́ш; мн. сопля́ть; і СОПТИ́, пу́, пе́ш; мин. ч. сіп, сопла́, ло́; недок. 1. Важко дихаючи, перев. носом, видавати звуки з присвистом. Деякі так так хлеснули, Що де упали – там заснули, Сопли, харчали і хропли (І.  Словник української мови у 20 томах
5. сопіти — ПИ́ХКАТИ (уривчасто дихати від надмірних зусиль, видаючи характерні звуки), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИ підсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИ підсил., ПУ́ХКАТИ рідше; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИ діал. (з присвистом випускаючи повітря через ніс). — Док.  Словник синонімів української мови
6. сопіти — Сопі́ти, соплю́, -пи́ш, -пля́ть; сопі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сопіти — СОПІ́ТИ, плю́, пе́ш; мн. сопля́ть; і СОПТИ́, пу́, пе́ш; мин. ч. сіп, сопла́, ло́; недок. Важко дихаючи, перев. носом, видавати звуки з присвистом. Деякі так так хлеснули, Що де упали — там заснули, Сопли, харчали і хропли (Котл.  Словник української мови в 11 томах