сопіти
СОПІ́ТИ, плю́, пе́ш; мн. сопля́ть; і СОПТИ́, пу́, пе́ш; мин. ч. сіп, сопла́, ло́; недок.
1. Важко дихаючи, перев. носом, видавати звуки з присвистом.
Деякі так так хлеснули, Що де упали – там заснули, Сопли, харчали і хропли (І. Котляревський);
Бондаренко мовчки місив сніг ногами в драних чоботях і важко сопів носом (А. Головко);
Трохим почав важко сопти, жили йому понапиналися на висках (В. Винниченко);
Скриплять гарби, цьвохкають батоги, сопуть коні (Григорій Тютюнник);
// безос. Видавати звуки з присвистом (при нежиті, застуді).
Кашель угамувався, хоч у грудях все-таки сопло, хрипіло (Панас Мирний).
2. Діючи, працюючи, утворювати звуки з присвистом (про пристрій, машину і т. ін.).
У кузні коваля нічого не змінилося. Так само сопів міх, гримав клевець (Н. Кобринська);
Пускаючи жемчужну слину піни, Сопуть буксири (І. Вирган);
Важко сопучи та чмихаючи, він [паровоз] ледь-ледь тягнув за собою кілька .. вагонів (Ю. Збанацький).
Значення в інших словниках
- сопіти — сопі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сопіти — Посапувати, с. сапати, (важко) дихати, с. сопти, як ковальський міх, п! ЧМИХАТИ. Словник синонімів Караванського
- сопіти — -плю, -пеш; мн. соплять і сопти, -пу, -пеш; мин. ч. сіп, сопла, -ло; недок. Важко дихаючи, перев. носом, видавати звуки з присвистом. || безос. Видавати звуки з присвистом (у горлі, грудях при хворобі). || перен. Діючи, працюючи, утворювати звуки з присвистом (про пристрій, машину і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сопіти — Сапати, сапнути, сапанути, висапувати, висапати, зісапувати, зісапати, посапувати, посапати Словник чужослів Павло Штепа
- сопіти — ПИ́ХКАТИ (уривчасто дихати від надмірних зусиль, видаючи характерні звуки), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИ підсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИ підсил., ПУ́ХКАТИ рідше; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИ діал. (з присвистом випускаючи повітря через ніс). — Док. Словник синонімів української мови
- сопіти — Сопі́ти, соплю́, -пи́ш, -пля́ть; сопі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сопіти — СОПІ́ТИ, плю́, пе́ш; мн. сопля́ть; і СОПТИ́, пу́, пе́ш; мин. ч. сіп, сопла́, ло́; недок. Важко дихаючи, перев. носом, видавати звуки з присвистом. Деякі так так хлеснули, Що де упали — там заснули, Сопли, харчали і хропли (Котл. Словник української мови в 11 томах