Орфографічний словник української мови

сопілчина

сопілчи́на

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сопілчина — -и, ж., розм. Те саме, що сопілка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сопілчина — СОПІЛЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що сопі́лка. [Юрасик:] Вийму сопілчину І “ластівку” заграю для почину (П. Воронько).  Словник української мови у 20 томах
  3. сопілчина — СОПІЛЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що сопі́лка. [Юрасик:] Вийму сопілчину І «ластівку» заграю для почину (Воронько, Казка.., 1957, 35).  Словник української мови в 11 томах