сороківець
СОРОКІ́ВЕЦЬ, вця, ч., заст.
Те саме, що сорокі́вка 1.
– Пан дає по два сороківці за день орання (І. Франко);
Рябі забралися в панське просо й розкошували доти, доки їх не зайняв лановий .. Вони, може, на сороківець зробили шкоди, а з чоловіка витягнуть карбованців з п'ять (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)