сороміцький
СОРОМІ́ЦЬКИЙ, а, е.
1. Який виходить за межі загальноприйнятих норм у чому-небудь; непристойний.
Цілими днями по вулицях хрипло кричав п'яний народ, співав сороміцькі пісні, лаявсь, заводив бійки (М. Коцюбинський);
Знов залунала сороміцька лайка, ляпаси (З. Тулуб);
Сміялася [Векла] і говорила їй стиха сороміцькі слова, аж Марія почервоніла (А. Головко);
Сороміцькі картинки;
Сороміцький анекдот.
2. Який виражає чию-небудь безсоромність.
Хлопець зніяковів ще більше, аніж від прилипань [залицянь] молодички з сороміцькими очима (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)