Словник української мови у 20 томах

сором'язний

СОРОМ'ЯЗНИ́Й, а́, е́.

Те саме, що соромли́вий.

Хазяї й хазяйські сини й дочка, бачачи, що вона добра робітниця, а дівчина звичайна й сором'язна, були до неї добрі (Б. Грінченко);

Бійці-їздові з почуття сором'язної делікатності ніколи перші не заводили розмови про Брянського (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сором'язний — сором'язни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сором'язний — див. соромливий  Словник синонімів Вусика
  3. сором'язний — -а, -е. Те саме, що соромливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сором'язний — СОРОМЛИ́ВИЙ (здатний соромитися, ніяковіти), СОРОМ'ЯЗЛИ́ВИЙ, СОРОМ'ЯЗНИ́Й, ДИ́КИЙ підсил. розм., КОНФУ́ЗЛИВИЙ розм., УСТИДЛИ́ВИЙ (ВСТИДЛИ́ВИЙ) розм. Небо на Сході яснілося до них, як соромлива дівчина (О.  Словник синонімів української мови