сосочок

СОСО́ЧОК, чка, ч.

1. Зменш.-пестл. до сосо́к.

2. Горбочок на поверхні шкіри, слизовій оболонці і т. ін., що має здатність реагувати на що-небудь.

Язиком звірі визначають смак їжі, його поверхня покрита чисельними сосочками, у які закінчуються смаковими нервами (з навч. літ.).

3. Горбочок або відросток на поверхні рослини, через який вона смокче соки з іншої рослини.

Льонова повитиця має тонке, як нитка, стебло, на якому утворюються сосочки, що ними вона висмоктує з рослини льону соки, живучи за її рахунок (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. сосочок — сосо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сосочок — -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до сосок. 2》 Горбочок на поверхні шкіри, слизовій оболонці і т. ін., що має здатність реагувати на що-небудь. 3》 Горбочок або відросток на поверхні рослини, через який вона смокче соки з іншої рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сосочок — СОСО́ЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до сосо́к. 2. Горбочок на поверхні шкіри, слизовій оболонці і т. ін., що має здатність реагувати на що-небудь. На слизовій оболонці язика по-різному розміщені сосочки, чутливі до основних смакових подразників (Рад.  Словник української мови в 11 томах