сосочок
СОСО́ЧОК, чка, ч.
1. Зменш.-пестл. до сосо́к.
2. Горбочок на поверхні шкіри, слизовій оболонці і т. ін., що має здатність реагувати на що-небудь.
На слизовій оболонці язика по-різному розміщені сосочки, чутливі до основних смакових подразників (Рад. психол. наука.., 1958, 22).
3. Горбочок або відросток на поверхні рослини, через який вона смокче соки з іншої рослини.
Льонова повитиця має тонке, як нитка, стебло, на якому утворюються сосочки, що ними вона висмоктує з рослини льону соки, живучи за її рахунок (Ол. та ефір. культ., 1956, 109).
Словник української мови (СУМ-11)