сотниченко
СОТНИЧЕ́НКО, а, ч.
Син сотника.
Як налагодились знову прийнятись за вибори, гласний Саєнко, син сотниченка, попрохав “слова” (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)СОТНИЧЕ́НКО, а, ч.
Син сотника.
Як налагодились знову прийнятись за вибори, гласний Саєнко, син сотниченка, попрохав “слова” (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)