сотниченко

СОТНИЧЕ́НКО, а, ч. Син сотника.

Як налагодились знову прийнятись за вибори, гласний Саєнко, син сотниченка, попрохав «слова» (Мирний, І, 1949, 382).

Значення в інших словниках

1. Сотниченко — Сотниче́нко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. сотниченко — -а, ч. Син сотника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сотниченко — СОТНИЧЕ́НКО, а, ч. Син сотника. Як налагодились знову прийнятись за вибори, гласний Саєнко, син сотниченка, попрохав “слова” (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. сотниченко — Сотниче́нко, -ка, -кові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сотниченко — Сотниченко, -ка м. Сынъ сотника.  Словник української мови Грінченка