сотниченко
СОТНИЧЕ́НКО, а, ч. Син сотника.
Як налагодились знову прийнятись за вибори, гласний Саєнко, син сотниченка, попрохав «слова» (Мирний, І, 1949, 382).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Сотниченко — Сотниче́нко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- сотниченко — -а, ч. Син сотника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сотниченко — СОТНИЧЕ́НКО, а, ч. Син сотника. Як налагодились знову прийнятись за вибори, гласний Саєнко, син сотниченка, попрохав “слова” (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- сотниченко — Сотниче́нко, -ка, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сотниченко — Сотниченко, -ка м. Сынъ сотника. Словник української мови Грінченка