сотничиха

СОТНИЧИ́ХА, и, ж., розм. Дружина сотника.

Обстанова: спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом (Стор., І, 1957, 288);

Заспокоєна сотничиха, попрощавшись із гостем, іде спочивати (Минуле укр. театру, 1953, 57).

Значення в інших словниках

1. сотничиха — сотничи́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. сотничиха — -и, ж., розм. Дружина сотника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сотничиха — СОТНИЧИ́ХА, и, ж., розм. Дружина сотника. Обстанова: спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом (О. Стороженко); Заспокоєна сотничиха, попрощавшись із гостем, іде спочивати (з мемуарної літ.).  Словник української мови у 20 томах