сотничиха

сотничи́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. сотничиха — -и, ж., розм. Дружина сотника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сотничиха — СОТНИЧИ́ХА, и, ж., розм. Дружина сотника. Обстанова: спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом (О. Стороженко); Заспокоєна сотничиха, попрощавшись із гостем, іде спочивати (з мемуарної літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. сотничиха — СОТНИЧИ́ХА, и, ж., розм. Дружина сотника. Обстанова: спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом (Стор., І, 1957, 288); Заспокоєна сотничиха, попрощавшись із гостем, іде спочивати (Минуле укр. театру, 1953, 57).  Словник української мови в 11 томах