сотничка

СО́ТНИЧКА, и, ж., розм. Те саме, що сотничи́ха.

Дивляться люде: по селу йде наша пані сотничка (П. Куліш, Вибр., 1969, 268).

Значення в інших словниках

1. сотничка — со́тничка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. сотничка — -и, ж., розм. Те саме, що сотничиха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сотничка — СО́ТНИЧКА, и, ж., розм. Те саме, що сотничи́ха. Дивляться люде: по селу йде наша пані сотничка (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
4. сотничка — Со́тничка, -чки, -чці; -нички, -ничок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сотничка — Сотничка, -ки ж. Жена сотника. Шевч. 311. А за ним його сотничка Харчиха. О. 1861. XI. Кух. 18.  Словник української мови Грінченка