софіт
СОФІ́Т, у, (мн. софі́ти ів.)
1. Театральний освітлювальний прилад призначений для освітлення сцени спереду і зверху.
Основне призначення падуг – закривати від глядача верхню частину сцени (колосники, переходи, мостики, софіти) (з наук.-попул. літ.).
2. Освітлювальна арматура з декількома джерелами світла в одному рефлекторі.
Ця кімната [лабораторія фізико-оптичного аналізу] обладнана проводами, софітами, фотоапаратами, прожекторами, рентгенівським апаратом (з наук.-попул. літ.).
3. архт. Звернена донизу поверхня балки стелі, арки, виносного карнизу і т. ін.
Словник української мови (СУМ-20)