софіт
СОФІ́Т, у, (мн. софі́ти ів.)
1. Театральний освітлювальний прилад призначений для освітлення сцени спереду і зверху.
Основне призначення падуг – закривати від глядача верхню частину сцени (колосники, переходи, мостики, софіти) (з наук.-попул. літ.).
2. Освітлювальна арматура з декількома джерелами світла в одному рефлекторі.
Ця кімната [лабораторія фізико-оптичного аналізу] обладнана проводами, софітами, фотоапаратами, прожекторами, рентгенівським апаратом (з наук.-попул. літ.).
3. архт. Звернена донизу поверхня балки стелі, арки, виносного карнизу і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- софіт — софі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- софіт — -у, ч., спец. 1》 Частина декорації на сцені, що зображує стелю або небо. 2》 Освітлювальна арматура з декількома джерелами світла в одному рефлекторі. 3》 Видна знизу поверхня якої-небудь архітектурної деталі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- софіт — софі́т (від італ. soffitto – стеля) 1. Горизонтальний ряд ламп розміщених угорі й по боках сцени. 2. Видима знизу поверхня якої-небудь архітектурної деталі. Словник іншомовних слів Мельничука
- софіт — СОФІ́Т, у, ч., спец. 1. Частина декорації на сцені, що зображує стелю або небо. Основне призначення падуг — закривати від глядача верхню частину сцени (колосники, переходи, мостики, софіти) (Мист., 1, 1969, 38). Словник української мови в 11 томах
- софіт — (італ. — стеля) 1. Архітектурно оброблена поверхня стелі. 2. Нижня поверхня слізниці у карнизі або архітрава в антаблементі. 3. Нижня поверхня арки, декорована відповідним чином. 4. Освітлювальний прилад театральної сцени. Архітектура і монументальне мистецтво