софіт
СОФІ́Т, у, ч., спец.
1. Частина декорації на сцені, що зображує стелю або небо.
Основне призначення падуг — закривати від глядача верхню частину сцени (колосники, переходи, мостики, софіти) (Мист., 1, 1969, 38).
2. Освітлювальна арматура з декількома джерелами світла в одному рефлекторі.
Ця кімната [лабораторія фізико-оптичного аналізу] обладнана проводами, софітами, фотоапаратами, прожекторами, рентгенівським апаратом (Знання.., 10, 1965, 15).
3. Видна знизу поверхня якої-небудь архітектурної деталі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- софіт — софі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- софіт — -у, ч., спец. 1》 Частина декорації на сцені, що зображує стелю або небо. 2》 Освітлювальна арматура з декількома джерелами світла в одному рефлекторі. 3》 Видна знизу поверхня якої-небудь архітектурної деталі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- софіт — СОФІ́Т, у, (мн. софі́ти ів.) 1. Театральний освітлювальний прилад призначений для освітлення сцени спереду і зверху. Основне призначення падуг – закривати від глядача верхню частину сцени (колосники, переходи, мостики, софіти) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- софіт — софі́т (від італ. soffitto – стеля) 1. Горизонтальний ряд ламп розміщених угорі й по боках сцени. 2. Видима знизу поверхня якої-небудь архітектурної деталі. Словник іншомовних слів Мельничука
- софіт — (італ. — стеля) 1. Архітектурно оброблена поверхня стелі. 2. Нижня поверхня слізниці у карнизі або архітрава в антаблементі. 3. Нижня поверхня арки, декорована відповідним чином. 4. Освітлювальний прилад театральної сцени. Архітектура і монументальне мистецтво