1. Архітектура і монументальне мистецтво

софіт

(італ. — стеля)

1. Архітектурно оброблена поверхня стелі.

2. Нижня поверхня слізниці у карнизі або архітрава в антаблементі.

3. Нижня поверхня арки, декорована відповідним чином.

4. Освітлювальний прилад театральної сцени.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. софіт — софі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. софіт — -у, ч., спец. 1》 Частина декорації на сцені, що зображує стелю або небо. 2》 Освітлювальна арматура з декількома джерелами світла в одному рефлекторі. 3》 Видна знизу поверхня якої-небудь архітектурної деталі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. софіт — СОФІ́Т, у, (мн. софі́ти ів.) 1. Театральний освітлювальний прилад призначений для освітлення сцени спереду і зверху. Основне призначення падуг – закривати від глядача верхню частину сцени (колосники, переходи, мостики, софіти) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. софіт — софі́т (від італ. soffitto – стеля) 1. Горизонтальний ряд ламп розміщених угорі й по боках сцени. 2. Видима знизу поверхня якої-небудь архітектурної деталі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. софіт — СОФІ́Т, у, ч., спец. 1. Частина декорації на сцені, що зображує стелю або небо. Основне призначення падуг — закривати від глядача верхню частину сцени (колосники, переходи, мостики, софіти) (Мист., 1, 1969, 38). Словник української мови в 11 томах