соха

(укр.)

Вилоподібний у верхній частині дерев'яний стовп, підпора в народній архітектурі України. Кілька С. встановлені в середині господарської будівлі дозволяли значно розширити корисну площу.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соха — див. підпора Словник синонімів Вусика
  2. соха — ПЛУГ (сільськогосподарське знаряддя для оранки), ОРА́ЛО заст., уроч., РА́ЛО заст., уроч.; СОХА́ (примітивне знаряддя). (Чоловік:) За плугом ходить, косить, молотить — оце моя робота, а ота бійка та бороття, воно мені без діла (С. Словник синонімів української мови
  3. соха — -и, ж. 1》 Товста жердина, стовп, перев. з розсохою на кінці, що служить підпорою, підставкою до чого-небудь. || Такий стовп, що використовують при будуванні печей, хат і т. ін. Хата на сохах. 2》 Примітивне землеробське знаряддя для орання землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. соха — соха́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сохи́ Орфографічний словник української мови
  5. соха — СОХА́, и́, ж. 1. Товста жердина, стовп, перев. з розсохою на кінці, що служить підпорою, підставкою до чого-небудь. З горища виглядали в сіни дві сохи, висунувши кінці – розсішки (І. Словник української мови у 20 томах
  6. соха — Соха, -хи ж. 1) Столбъ, подпорка, преимуществ. вилообразная на концѣ, напр. на соху опирается матица хаты, верхняя часть крыши въ клунѣ; на ней вращается рычагъ колодезьнаго журавля; со́хами называются также столбики или подпорки... Словник української мови Грінченка
  7. соха — СОХА́, и́, ж. 1. Товста жердина, стовп, перев. з розсохою на кінці, що служить підпорою, підставкою до чого-небудь. З горища виглядали в сіни дві сохи, висунувши кінці — розсішки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. соха — Давнє примітивне знаряддя оранки для часткового відгортання скиби; с. тягнули коні. Універсальний словник-енциклопедія