соха

СОХА́, и́, ж.

1. Товста жердина, стовп, перев. з розсохою на кінці, що служить підпорою, підставкою до чого-небудь.

З горища виглядали в сіни дві сохи, висунувши кінці – розсішки (І. Нечуй-Левицький);

Завалена [хата] снігом, підперта на причілках кривими, від часу потемнілими сохами... (О. Гончар);

Товста соха;

Дубова соха;

// Такий стовп, що використовують при будуванні печей, хат і т. ін.

Ой піч стоїть на сохах (Сл. Б. Грінченка);

Брат мій, Антін, погорів чисто, сам хворий, сім'я посіла, а проте заробив-таки, зоп'яв уже хату на сохи... (Л. Яновська);

За чотири дні і сохи встановили, і сволоки уклали (О. Донченко).

2. Примітивне землеробське знаряддя для орання землі.

За .. степами Їдуть наші з бунчуками; А я з плугом та з сохою, Понад нивою сухою (Я. Щоголів);

В землеробстві до революції застосовувались примітивні знаряддя – сохи, косулі, дерев'яні плуги і борони (з наук. літ.);

Запрягти у соху коня.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соха — соха́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сохи́ Орфографічний словник української мови
  2. соха — див. підпора Словник синонімів Вусика
  3. соха — -и, ж. 1》 Товста жердина, стовп, перев. з розсохою на кінці, що служить підпорою, підставкою до чого-небудь. || Такий стовп, що використовують при будуванні печей, хат і т. ін. Хата на сохах. 2》 Примітивне землеробське знаряддя для орання землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. соха — Давнє примітивне знаряддя оранки для часткового відгортання скиби; с. тягнули коні. Універсальний словник-енциклопедія
  5. соха — ПЛУГ (сільськогосподарське знаряддя для оранки), ОРА́ЛО заст., уроч., РА́ЛО заст., уроч.; СОХА́ (примітивне знаряддя). (Чоловік:) За плугом ходить, косить, молотить — оце моя робота, а ота бійка та бороття, воно мені без діла (С. Словник синонімів української мови
  6. соха — СОХА́, и́, ж. 1. Товста жердина, стовп, перев. з розсохою на кінці, що служить підпорою, підставкою до чого-небудь. З горища виглядали в сіни дві сохи, висунувши кінці — розсішки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. соха — (укр.) Вилоподібний у верхній частині дерев'яний стовп, підпора в народній архітектурі України. Кілька С. встановлені в середині господарської будівлі дозволяли значно розширити корисну площу. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. соха — Соха, -хи ж. 1) Столбъ, подпорка, преимуществ. вилообразная на концѣ, напр. на соху опирается матица хаты, верхняя часть крыши въ клунѣ; на ней вращается рычагъ колодезьнаго журавля; со́хами называются также столбики или подпорки... Словник української мови Грінченка