спай

СПАЙ, ю, ч., спец.

1. Місце з'єднання спаяних частин; шов.

З'єднання .. кварцу з металами ускладнювалось тим, що матеріали мають різний коефіцієнт терморозширення, внаслідок чого спай руйнується (з газ.);

// розм. Місце з'єднання частин чого-небудь.

Піч була з зелених водолазьких кахлів, та на спаях червоною глиною позамазувано (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. Сполучення, з'єднання кількох різних металів або металу з неметалами.

Радіоелектроніка і електротехніка, машинобудування і вакуумна техніка – ці та інші галузі промисловості потребують багатьох деталей із спаїв неметалевих матеріалів з металом (з газ.);

// Компонент такого сполучення, з'єднання.

Якщо спаяти кінці двох металевих дротин, наприклад, з вісмуту і міді, і нагріти один із спаїв, залишаючи другий холодним, то в такому колі виникає електричний струм (з навч. літ.);

Електрорушійна сила термоелектричного елемента залежить від використовуваних матеріалів і різниці температур спаїв (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. спай — спай іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. спай — -ю, ч., спец. 1》 Місце з'єднання спаяних частин; шов. || розм. Місце з'єднання частин чого-небудь. 2》 Сполучення, з'єднання кількох різних металів або металу з неметалами. || Компонент такого сполучення, з'єднання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спай — СПАЙ, ю, ч., спец. 1. Місце з’єднання спаяних частин; шов. З’єднання .. кварцу з металами ускладнювалось тим, що матеріали мають різний коефіцієнт термо-розширення, внаслідок чого спай руйнується (Веч. Київ, 4.I 1974, 4); // розм.  Словник української мови в 11 томах