спардек
СПАРДЕ́К, а, ч., мор.
Верхня легка палуба на трипалубних суднах XIX – початку XX ст. або палуба середньої надбудови на суднах сучасної конструкції.
Гасом, потім гарячою водою з милом шмарували спардек (Д. Ткач);
Антон Васильович піднімається на спардек, його широка долоня впевнено лягає на штурвал (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)