спас
СПАС¹, а, ч., церк. (з великої літери).
1. Те саме, що Спаси́тель 1.
Тріпоче стіг нерукотворним Спасом (Л. Костенко);
Надія помітила, що до кутка з нагородами Вовнига ставився з не меншою пошаною, ніж до святого Спаса: сідаючи за стіл, він перехрестивсь до ікони і шанобливо вклонився до грамот (Яків Баш).
2. Церква, монастир на честь Спасителя (у 1 знач.).
Церква Преображення Господнього, або Спаса, яку збудували ченці, стояла поблизу Вишгорода (із журн.).
3. Назва трьох церковних свят на честь Ісуса Христа (Спасителя), що відзначається православною церквою з 14 по 29серпня за новим стилем.
Прийшов Спас, бери рукавиці про запас (Номис);
Дере на пасіці Панько свій мед на спаса (П. Гулак-Артемовський);
Поспіли груші й яблука на спаса (О. Довженко);
Старі люди кажуть, що в зелених плодах аж до дня Спаса, що припадає на 19 серпня, є шкідливі речовини, які після цього дня господньою силою перетворюються в доброякісні (із журн.);
Медовий Спас.
◇ (1) Неха́й (хай) Спас боро́нить!, заст. – те саме, що Хай (неха́й) Бог (Госпо́дь) ми́лує (боро́нить) / поми́лує (оборо́нить) (див. Бог).
Не перший твій та й не останній Влас, .. Он не таких стяло, – нехай боронить Спас! .. А що ж робитимеш? То сказано – війна! (П. Гулак-Артемовський).
СПАС², у, ч.:
◇ Нема́ (нема́є) спа́су (спасі́ння) див. нема́.
Словник української мови (СУМ-20)