спаскуджений
СПАСКУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до спаску́дити.
Той тяжкий стогін не дійшов тільки до серця Марусі. Воно вже було спаскуджене, споганене коханням душогуба, і в той час, коли батько проклинав свого найлютішого ворога, донька молилася за його (Л. Яновська);
// спаску́джено, безос. пред.
Пильними очима водила [свекруха] по хаті невдоволена, здивована, мов за час її відсутності спаскуджено хату (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)