спасівка
СПА́СІВКА, и, ж.
1. розм. Піст, що припадає на кінець літа (з 14 по 28 серпня за новим стилем).
[Меланія Григорівна:] Може, ти лагодишся і в петрівку скоромне їсти? [Трохим:] А їстиму. І в спасівку їстиму... (М. Кропивницький);
У спасівку раз мені в волость треба було. Іду. Надворі так гарно: сонячно, тепло... (А. Тесленко);
Навіть в розімлілу спасівку в нього крутилися крила вітряків, викликаючи подив у селян (М. Стельмах).
2. Сорт яблук, груш, що достигають у такий час.
* У порівн. А ти ж би .. ходила б млява така,оспала, перезрівала б, як груша-спасівка (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)