Словник української мови у 20 томах

спасівський

СПА́СІВСЬКИЙ, а, е, розм.

Який буває у спасівку (у 1 знач.).

Дишеш, не надишешся, як буває в спасівські жароти, після довгої путі, не наситиш жадоби, допавшись до холодної криниці (О. Стороженко);

// Який достигає у спасівку.

– Як пожовкла та помарніла! Жовта, як стигла спасівська диня (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. спасівський — спа́сівський прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. спасівський — -а, -е, розм. Який буває у Спасівку (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спасівський — як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха (му́хи) у Спа́сівку; як (мов, ні́би і т. ін.) спа́сівська (спасівча́на) му́ха, жарт. 1. Хтось злий, сердитий, уїдливий і т. ін. Мов спасівська муха, усім очі виїдає (Укр.. присл..). 2. зі сл. злий, серди́тий, кусли́вий і...  Фразеологічний словник української мови
  4. спасівський — Спа́сівський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спасівський — СПА́СІВСЬКИЙ, а, е, розм. Який буває у спасівку (у 1 знач.). Дишеш, не надишешся, як буває в спасівські жароти, після довгої путі, не наситиш жадоби, допавшись до холодної криниці (Стор., І, 1957, 333); // Який достигає у спасівку.  Словник української мови в 11 томах
  6. спасівський — Спасівський, -а, -е Бывающій въ успенскій постъ. Швидко висохла вона (хата) на гарячому спасівському сонці. Левиц. І. 331.  Словник української мови Грінченка