спектакль
СПЕКТА́КЛЬ, ю, ч.
1. Театральна вистава.
Ішов “Запорожець за Дунаєм”, Марко Лукич [Кропивницький] грав Карася. Спектакль справив на мене величезне враження (з мемуарної літ.);
Була збудована сцена задля домашнього спектаклю (Панас Мирний);
Мама не знаю коли збереться тобі написать, бо тепер оця Маня Старицька втягла її в народні спектаклі, що Маня сама уряджує в чайній, то все репетиції та різна театральна справа... (Леся Українка);
Театр потроху завмирав. Хвиля людей вже викотилася з нього. Тепер стукали двері скрізь за кулісами, випускаючи акторів. Спектакль закінчено (Ю. Яновський).
2. Яке-небудь цікаве, незвичайне видовище, дивний випадок і т. ін.
– Інтересний, – каже, – з степурівським дяком спектакль був учора в нас .. Новісінькі карти були в мене, і він... – Грищенко зареготав, – і він чисто порвав .. П'ять рублів я виграв у нього (А. Тесленко);
Лабораторія сповнилась хлюпанням води та дзенькотом посуду. Петушек був розчарований: очікуваний спектакль не відбувся (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)