спесивий
СПЕСИ́ВИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що пиха́тий.
Багатая спесивая – рушник на кілочку; В убогої сиротини брови на шнурочку (з народної пісні);
– Він [суддя] у нас не спесивий: я колись п'ять пасом валу піднесла, – він, спасибі йому, .. узяв і діло зробив (Г. Квітка-Основ'яненко);
Спесивий тон.
Словник української мови (СУМ-20)