спесивий

СПЕСИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пиха́тий.

Багатая спесивая — рушник на кілочку; В убогої сиротини брови на шнурочку (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 277);

— Він [суддя] у нас не спесивий: я колись п’ять пасом валу піднесла,— він, спасибі йому,.. узяв і діло зробив (Кв.-Осн., II, 1956, 278);

Спесивий тон.

Значення в інших словниках

1. спесивий — див. пихатий  Словник синонімів Вусика
2. спесивий — Бундючний, пиндючний, принда, наприджений, пихатий, маркітний, запишний, гордовитий, див. помпезний, чванько, задавака, хвастун, позер, самохвалець, фанфарон  Словник чужослів Павло Штепа
3. спесивий — СПЕСИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пиха́тий. Багатая спесивая – рушник на кілочку; В убогої сиротини брови на шнурочку (з народної пісні); – Він [суддя] у нас не спесивий: я колись п'ять пасом валу піднесла, – він, спасибі йому, .. узяв і діло зробив (Г. Квітка-Основ'яненко); Спесивий тон.  Словник української мови у 20 томах