спесивий
СПЕСИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пиха́тий.
Багатая спесивая — рушник на кілочку; В убогої сиротини брови на шнурочку (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 277);
— Він [суддя] у нас не спесивий: я колись п’ять пасом валу піднесла,— він, спасибі йому,.. узяв і діло зробив (Кв.-Осн., II, 1956, 278);
Спесивий тон.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спесивий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
- спесивий — Бундючний, пиндючний, принда, наприджений, пихатий, маркітний, запишний, гордовитий, див. помпезний, чванько, задавака, хвастун, позер, самохвалець, фанфарон Словник чужослів Павло Штепа
- спесивий — СПЕСИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пиха́тий. Багатая спесивая – рушник на кілочку; В убогої сиротини брови на шнурочку (з народної пісні); – Він [суддя] у нас не спесивий: я колись п'ять пасом валу піднесла, – він, спасибі йому, .. узяв і діло зробив (Г. Квітка-Основ'яненко); Спесивий тон. Словник української мови у 20 томах