1. Словник української мови в 11 томах

спесиво

СПЕСИ́ВО, рідко. Присл. до спеси́вий.

Зеленая Хмелина розмовляє І на Лопух спесиво поглядає, А той сміється у кутку, Бо чув не раз брехню таку (Гл., Вибр., 1951, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спесиво — спеси́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. спесиво — СПЕСИ́ВО, рідко. Присл. до спеси́вий. Зеленая Хмелина розмовляє І на Лопух спесиво поглядає, А той сміється у кутку, Бо чув не раз брехню таку (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах