спесиво

СПЕСИ́ВО, рідко. Присл. до спеси́вий.

Зеленая Хмелина розмовляє І на Лопух спесиво поглядає, А той сміється у кутку, Бо чув не раз брехню таку (Гл., Вибр., 1951, 144).

Значення в інших словниках

1. спесиво — спеси́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. спесиво — СПЕСИ́ВО, рідко. Присл. до спеси́вий. Зеленая Хмелина розмовляє І на Лопух спесиво поглядає, А той сміється у кутку, Бо чув не раз брехню таку (Л. Глібов).  Словник української мови у 20 томах