спесиво —
СПЕСИ́ВО, рідко. Присл. до спеси́вий. Зеленая Хмелина розмовляє І на Лопух спесиво поглядає, А той сміється у кутку, Бо чув не раз брехню таку (Л. Глібов).
Словник української мови у 20 томах
спесиво —
СПЕСИ́ВО, рідко. Присл. до спеси́вий. Зеленая Хмелина розмовляє І на Лопух спесиво поглядає, А той сміється у кутку, Бо чув не раз брехню таку (Гл., Вибр., 1951, 144).
Словник української мови в 11 томах