Орфографічний словник української мови

спесиво

спеси́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спесиво — СПЕСИ́ВО, рідко. Присл. до спеси́вий. Зеленая Хмелина розмовляє І на Лопух спесиво поглядає, А той сміється у кутку, Бо чув не раз брехню таку (Л. Глібов).  Словник української мови у 20 томах
  2. спесиво — СПЕСИ́ВО, рідко. Присл. до спеси́вий. Зеленая Хмелина розмовляє І на Лопух спесиво поглядає, А той сміється у кутку, Бо чув не раз брехню таку (Гл., Вибр., 1951, 144).  Словник української мови в 11 томах