спеціаліст
СПЕЦІАЛІ́СТ, а, ч., з чого, по чому і без дод.
1. Людина, яка професійно володіє певною спеціальністю; представний якоїсь спеціальності.
Астма так мучить, що розказати трудно .. Перемучився я так місяць і поїхав до Києва, до спеціаліста-професора (М. Коцюбинський);
Авторитет головного інженера мав велику вагу, та й Русевич дуже досвідчений спеціаліст (Ю. Шовкопляс);
Разом зі мною тут у вас гостює спеціаліст по лісохімії (М. Чабанівський);
Спеціаліст-метробудівник.
2. Майстер певної справи.
[Любов:] Цікава б я знати психологію спеціалістів по чужих справах (Леся Українка);
І кожен в нас спеціаліст, І всякий шану має, Чи він обозник, Чи танкіст, Чи чоботи латає (С. Воскрекасенко);
– І вудка в мене така, як у діда, і сяду близенько коло нього. То він тягає рибину за рибиною, а я тільки очима блимаю, дивлячись на свої поплавці. Великий спеціаліст (О. Копиленко);
Я був спеціаліст по гороб'ячих гніздах... (Л. Смілянський).
△ (1) Провідни́й спеціалі́ст – керівна посада на підприємстві, у науково-дослідному інституті тощо (про інженера, економіста і т. ін.).
Словник української мови (СУМ-20)