1. Словник української мови у 20 томах

спеціаліст

СПЕЦІАЛІ́СТ, а, ч., з чого, по чому і без дод.

1. Людина, яка професійно володіє певною спеціальністю; представний якоїсь спеціальності.

Астма так мучить, що розказати трудно .. Перемучився я так місяць і поїхав до Києва, до спеціаліста-професора (М. Коцюбинський);

Авторитет головного інженера мав велику вагу, та й Русевич дуже досвідчений спеціаліст (Ю. Шовкопляс);

Разом зі мною тут у вас гостює спеціаліст по лісохімії (М. Чабанівський);

Спеціаліст-метробудівник.

2. Майстер певної справи.

[Любов:] Цікава б я знати психологію спеціалістів по чужих справах (Леся Українка);

І кожен в нас спеціаліст, І всякий шану має, Чи він обозник, Чи танкіст, Чи чоботи латає (С. Воскрекасенко);

– І вудка в мене така, як у діда, і сяду близенько коло нього. То він тягає рибину за рибиною, а я тільки очима блимаю, дивлячись на свої поплавці. Великий спеціаліст (О. Копиленко);

Я був спеціаліст по гороб'ячих гніздах... (Л. Смілянський).

△ (1) Провідни́й спеціалі́ст – керівна посада на підприємстві, у науково-дослідному інституті тощо (про інженера, економіста і т. ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спеціаліст — спеціалі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. спеціаліст — див. умілий Словник синонімів Вусика
  3. спеціаліст — -а, з чого, по чому і без додатка. 1》 ч. Той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо; фахівець. || розм. Той, хто досяг високої майстерності в чому-небудь, знавець чогось. 2》... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спеціаліст — спеціалі́ст представник якоїсь спеціальності, особа, яка володіє професійно певним фахом. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. спеціаліст — ФАХІВЕ́ЦЬ (той, хто має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо), СПЕЦІАЛІ́СТ, СПЕЦ розм.; ПРОФЕСІОНА́Л, ПРОФЕСІОНАЛІ́СТ (на відміну від аматора); МА́ЙСТЕР (з якого-небудь ремесла). Словник синонімів української мови
  6. спеціаліст — СПЕЦІАЛІ́СТ, а, ч., з чого, по чому і без додатка. Той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо; фахівець. Астма так мучить, що розказати трудно.. Словник української мови в 11 томах
  7. спеціаліст — рос. специалист людина, яка володіє спеціальними знаннями, навичками, досвідом роботи в певній галузі діяльності (економіки, науки тощо) і отримала спеціальність за освітою або в практичній діяльності. Eкономічна енциклопедія