1. Словник української мови в 11 томах

спеціаліст

СПЕЦІАЛІ́СТ, а, ч., з чого, по чому і без додатка. Той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо; фахівець.

Астма так мучить, що розказати трудно.. Перемучився я так місяць і поїхав до Києва, до спеціаліста-професора (Коцюб., III, 1956, 439);

Тисячі молодих спеціалістів — інженерів, діячів науки, культури, освіти і охорони здоров’я, вихідців з робітників і селян, влилися в ряди інтелігенції Румунії (Ком. Укр., 10, 1962, 59);

Авторитет головного інженера мав велику вагу, та й Русевич дуже досвідчений спеціаліст (Шовк., Інженери, 1948, 46);

Разом зі мною тут у вас гостює спеціаліст по лісохімії (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 206);

// розм. Той, хто досяг високої майстерності в чому-небудь, знавець чогось.

[Любов:] Цікава б я знати психологію спеціалістів по чужих справах (Л. Укр., II, 1951, 53);

І кожен в нас спеціаліст, І всякий шану має, Чи він обозник, Чи танкіст, Чи чоботи латає (Воскр., З перцем!, 1957, 34);

— І вудка в мене така, як у діда, і сяду близенько коло нього. То він тягає рибину за рибиною, а я тільки очима блимаю, дивлячись на свої поплавці. Великий спеціаліст (Коп., Сон. ранок, 1951, 9);

Я був спеціаліст по гороб’ячих гніздах… (Сміл., Сашко, 1954, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спеціаліст — спеціалі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. спеціаліст — див. умілий Словник синонімів Вусика
  3. спеціаліст — -а, з чого, по чому і без додатка. 1》 ч. Той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо; фахівець. || розм. Той, хто досяг високої майстерності в чому-небудь, знавець чогось. 2》... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спеціаліст — СПЕЦІАЛІ́СТ, а, ч., з чого, по чому і без дод. 1. Людина, яка професійно володіє певною спеціальністю; представний якоїсь спеціальності. Астма так мучить, що розказати трудно .. Перемучився я так місяць і поїхав до Києва, до спеціаліста-професора (М. Словник української мови у 20 томах
  5. спеціаліст — спеціалі́ст представник якоїсь спеціальності, особа, яка володіє професійно певним фахом. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. спеціаліст — ФАХІВЕ́ЦЬ (той, хто має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо), СПЕЦІАЛІ́СТ, СПЕЦ розм.; ПРОФЕСІОНА́Л, ПРОФЕСІОНАЛІ́СТ (на відміну від аматора); МА́ЙСТЕР (з якого-небудь ремесла). Словник синонімів української мови
  7. спеціаліст — рос. специалист людина, яка володіє спеціальними знаннями, навичками, досвідом роботи в певній галузі діяльності (економіки, науки тощо) і отримала спеціальність за освітою або в практичній діяльності. Eкономічна енциклопедія