спецівка
СПЕЦІ́ВКА, и, ж., розм.
Спеціальний одяг (звичайно у вигляді куртки) для роботи на виробництві.
В кутку малярські козли з відром і квачем, поряд на стільці робоча спецівка маляра (І. Кочерга);
На ньому була шахтарська спецівка (О. Гуреїв);
Йдучи на роботу, Гнат одягає парусинову спецівку, наскрізь промащену мастилами (С. Чорнобривець);
* Образно. Раніше гранатовий камінь вважався лиш дорогоцінною прикрасою, а нині вчені вирішили одягнути його в робочу спецівку (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)