спеція
СПЕ́ЦІЯ, ї, ж.
1. мн. спе́ціі. Гострі приправи до іжі, прянощі (гірчиця, хрін, лавровий лист і т. ін.).
З городу вони поверталися з оберемками листяних спецій (М. Рудь);
В узбецьких стравах своєрідним є підбір .. спецій (м'ята, кориця, гвоздика, імбир, шафран і т. п.) (з наук.-попул. літ.).
2. заст. Зілля (у 2 знач.).
Словник української мови (СУМ-20)