спеція
ПРИПРА́ВА (те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату), ПРИСМА́КА, СПЕ́ЦІЇ, ПРИВА́РОК розм., ОМА́СТА діал. Голубці, хоч тітка Клавда не пошкодувала до них ні м'яса, ні приправи, вже не смакували гостям (Ірина Вільде); Борщ був нізчимний. Ані м'яса в ньому, ані сала, ані будь-яких інших присмак (Ю. Збанацький); З городу вони поверталися з оберемками листяних спецій (М. Рудь); Вона покуштувала (борщ) — ні солі досить, ні приварку не видно (Панас Мирний); Сіль — омаста, масло — окраса (М. Номис).
Словник синонімів української мови