спечний

ЖАРКИ́Й (про пору року або дня, місцевість тощо), ГАРЯ́ЧИЙ, СПЕКО́ТЛИ́ВИЙ підсил., СПЕКО́ТНИЙ підсил., ПЕКУ́ЧИЙ підсил., ПАЛЮ́ЧИЙ підсил., СПЕ́ЧНИЙ підсил. рідше, ПАЛКИ́Й підсил. рідше, ЖАГУ́ЧИЙ підсил. рідше, ШКВАРНИ́Й підсил. діал.; ТРОПІ́ЧНИЙ (із сл. клімат, пояс). Дні стояли жаркі й безхмарні (З. Тулуб); Вони вишмигнули на кладки вимитися в теплій, як у середині спекотливого літа, воді Шепелявої (М. Рудь); Починалося літо — гаряча, спекотна пора в евенкійській тайзі (О. Лупій); Сонце все вище і вище. І сьогодні буде такий же пекучий день, як учора (О. Донченко); Літо палюче було (Б. Грінченко); Вже починалося спечне літо (Н. Рибак); День був палкий, гарячий, а до того сонячного жару піддавали ще й гармати свого (Панас Мирний); Я так люблю жагуче літо і даль і зоряну блакить (В. Сосюра); Літо було шкварне, прикре, голодне (О. Ільченко); На переважній частині території Австралійської області панує тропічний клімат (з підручника). — Пор. 1. ду́шни́й.

Значення в інших словниках

1. спечний — спе́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. спечний — -а, -е. Прикм. до спека.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спечний — СПЕ́ЧНИЙ, а, с. Прикм. до спе́ка. Навкруги ясний, сонячний, спечний день (Ю. Яновський); Починалося спечне літо, якого Бальзак не любив, бо спека погано впливала на його серце (Н.  Словник української мови у 20 томах
4. спечний — СПЕ́ЧНИЙ, а, с. Прикм. до спе́ка. Навкруги ясний, сонячний, спечний день (Ю. Янов., IV, 1959, 43); Починалося спечне літо, якого Бальзак не любив, бо спека погано впливала на його серце (Рибак, Помилка..  Словник української мови в 11 томах
5. спечний — Спечний, -а, -е Жаркій, душный (о днѣ). Вх. Пч. 65.  Словник української мови Грінченка