спечний
СПЕ́ЧНИЙ, а, с. Прикм. до спе́ка.
Навкруги ясний, сонячний, спечний день (Ю. Янов., IV, 1959, 43);
Починалося спечне літо, якого Бальзак не любив, бо спека погано впливала на його серце (Рибак, Помилка.., 1956, 266);
Село потонуло у тій особливій, теплій передвечірній сутіні, яка повиває передгір’я Кавказу спечними літніми вечорами (Собко, Кавказ, 1946, 34).
Словник української мови (СУМ-11)