спинятися
СПИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПИНИ́ТИСЯ, спиню́ся, спи́нишся, док.
1. Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, зупинятися.
У неділю коло Колісникової квартири знай спинялися карети, коляски (Панас Мирний);
Татарське зілля витика поруч з води ясно-зелені, гострі мечі. Я спиняюсь, кладу весло і дивлюся (М. Коцюбинський);
Поїзд спиняється. Світло перонного ліхтаря упало в купе (А. Головко);
Спинились води, Закуті в лід (П. Грабовський);
Карпо добіг до води та й спинивсь (І. Нечуй-Левицький);
Автомобіль спинився. Лопнула камера (Н. Рибак);
На годиннику на стінці немов спинились стрілки ті! (Н. Забіла);
* Образно. Спинилось літо на порозі І дише полум'ям на все (М. Рильський);
// Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.).
Кулемети спинилися, коли завдання було виконано (Ю. Яновський);
// Переставати битися (про серце).
Хвилина, мов кайло, тяжка, і серце спиняється знов... (В. Сосюра);
Уляся почутила, що на неї неначе одразу хтось сипнув жаром: в неї спинилось серце (І. Нечуй-Левицький).
2. Приїхавши, прибувши куди-небудь, тимчасово поселятися, влаштовуватися в когось, десь.
Партизани швидко навчились будувати собі житла. Спинявся на новому місці загін, – і за день-два виростало справжнє селище (Ю. Збанацький);
Вчора надвечір приїхав до Одеси і спинився у Луценка (М. Коцюбинський);
// Тимчасово припинивши просування вперед, розташовуватися в якомусь місці (на відпочинок, ночівлю і т. ін.).
По дорозі я спинявся в Афінах. Обдивився Акрополь (М. Коцюбинський);
– Так де ж будемо спинятися на сніданок? (Ю. Смолич);
Я спинився па спочинок У розкішному гаю (А. Кримський);
Пан обозний наказав спинитись на перепочинок (О. Ільченко).
3. Припиняти свій розвиток, перебіг, перериватися (про якусь дію, якийсь стан, процес і т. ін.).
Дощ не спиняється, сіє! (С. Олійник);
Акорди .. спинились, наче струни разом порвались (І. Нечуй-Левицький);
Робота спинилась, голка випала з рук (Леся Українка);
Без учителя чогось діло не ладилось, і співи скоро спинилися (С. Васильченко);
Погаснули вогні. Спинивсь трамвайний рух (В. Сосюра);
Риндін зачекав, поки спиниться викликаний його жартом сміх (В. Владко);
// Переставати говорити, співати і т. ін., уривати свою мову, пісню тощо; замовкати.
Вуйко Юра все пахкав люлькою і ні одним словом не перебивав його. Василько кілька разів зирнув на нього, та не спинявся (А. Турчинська);
Соломія спинилась на цих словах пісні і не мала сили співати далі (І. Нечуй-Левицький);
// перен. Припиняти свій природний хід, переставати розвиватися далі.
Час не спиняється. Чимало літ минуло (Марко Вовчок).
4. Переставати робити що-небудь, переривати якусь дію, заняття.
Я веду роль, невміло, може, як дебютант, мучу себе і других і не можу спинитись (М. Коцюбинський);
Як тільки було спиниться [Прокіп] в роботі, то вже стоїть та й стоїть, витріщивши очі на одне місце (І. Нечуй-Левицький);
Юзя повисла на її правиці, і Мартоха мусила спинитись, щоб не затяти ненароком панської дитини (Леся Українка);
Ліда сіла за стіл, пише листа, спинилась, перечитує (О. Корнійчук).
5. Зосереджуватися, затримувати свою увагу на чому-небудь.
Він спиняється над кожним реченням і думає (Леся Українка);
Не мав [Кирило] сили, не хтів спинитись над тим, що з ним робилось (М. Коцюбинський);
// Затримуватися, зосереджуватися на кому-, чому-небудь (про зір, погляд).
Мій погляд спинився мимоволі на Лідчинім обличчі (О. Кобилянська);
Погляди всіх спинилися на циферблаті головного годинника (В. Владко);
// у сполуч. зі сл. очі, око. Не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь.
Очі тонули в зелено-золотій глибині й спинялись на густих зелених вербах над водою, на блискучій тихій воді (І. Нечуй-Левицький);
Андрієві очі трохи довше, ніж звичайно, на шляху спинилися (Д. Бедзик).
6. на чому. Докладно розповідати про що-небудь, загострювати на чомусь увагу.
Реаліст в кращому розумінні цього слова, Франко в своїх прозаїчних творах любить спинятись на двох темах (М. Коцюбинський);
Дідро (1713–1784) особливо спинявся на гігієні розумової праці дітей (з навч. літ.);
Слід окремо спинитися на терапії .. хворих з розладами дихання (з наук.-попул. літ.).
7. на кому, чому. Обирати кого-, що-небудь з-поміж інших, надавати перевагу комусь, чомусь.
– Молодиці перебрали язиком усіх дівчат на селі, пересудили й багатих, і бідних, та й спинились на одній: то була Варка (І. Нечуй-Левицький).
8. тільки недок. Пас. до спиня́ти.
Ліс, не спиняючись ворожою людською рукою, обсіяв, обсадив деревом усі гори й неглибокі долини (І. Нечуй-Левицький).
Зупиня́тися (спиня́тися) / зупини́тися (спини́тися) на півдоро́зі див. зупиня́тися;
Кров зупиня́ється (спиня́ється) / зупини́лася (спини́лася) див. кров;
(1) Не спиня́тися / не спини́тися ні пе́ред чим – те саме, що Не зупиня́тися / не зупини́тися ні пе́ред чим (див. зупиня́тися);
(2) Спини́тися (засти́гнути, зупини́тися) на півкро́ці – не дійти до кінця наміченого шляху, раптово зупинитися.
– Що, Аксель, замислилась? – спинився на півкроці Суворий (Олесь Досвітній);
(3) Спиня́тися / спини́тися по́глядом на кому, чому – довго й пильно вдивлятися в кого-, що-небудь.
Поздоровкавшись із сином, спиняється [Килигей] поглядом на змилених, тремтючих конях (О. Гончар).
◇ Затри́мується (зупиня́ється, спиня́ється) / затри́мався (зупини́вся, спини́вся) по́гляд див. по́гляд;
(4) Не спиня́тися / не спини́тися ні пе́ред яки́ми же́ртвами – бути надзвичайно рішучим у досягненні чого-небудь, не поступатись ні перед чим.
Правительство не спиниться ні перед якими жертвами, щоб створити на Україні здорове, забезпечене землею селянство, котре було-б здатне в найвищій мірі побільшити продукцію (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)